Російська армія безнадійно загрузла в Україні, і несе дуже великі втрати. Запланований бліцкриг так і не відбувся, а нарощування військового угрупування без загальної мобілізації практично не можливо. Кремлівський диктатор задіяв у цій війні практично всі боєздатні війська, яких виявилося недостатньо.
Резерв, що знаходиться під Бєлгородом вище військове керівництво планує використовувати для заміни загиблих російських солдатів, з якими більшість матерів так і не зможуть попрощатися. Українська армія на подив Путіна і його вірних генералів виявилася більш підготовленою і мотивованою. Що не повинно жодним чином дивувати.
Українці самовіддано захищають свою рідну землю, своїх рідних і близьких, свою національність, свою свободу і своє право на життя. Звичайно, у Путіна залишається варіант проведення загальної мобілізації, щоб завалити фронт солдатами, як це вже багато разів бувало в російській історії. Така армія природно буде володіти слабким бойовим духом і недостатнім професіоналізмом.
Путін вирішив використовувати переможну війну з Україною в якості основоположного елемента своєї передвиборчої кампанії 2024 року. Адже ні в кого не залишилося жодних сумнівів, що він добровільно покине президентське крісло. Однак загальна мобілізація вже точно не гарантує йому новий президентський термін.
Далеко не всі диванні і студійні патріоти захочуть взяти зброю і піти воювати проти сусідньої держави. Не факт, що на тривалу війну з Україною у російської армії вистачить цієї самої зброї. Такий розвиток подій змушує нас поставити питання: «А що Путін планує робити далі?»
Був план А-бліцкриг, але його не вдалося втілити у життя, яким буде план Б? Взяти під повний контроль Маріуполь, продовжувати окупацію Херсона, захопити весь південь, збільшити кордони ОРДЛО до кордонів областей? І що далі? Щодня втрачати солдатів у тривалій партизанській війні? Мати на кордоні вороже налаштовану країну, яку напівлегально озброює і переоснащує НАТО? Хіба це перемога?
Очевидно, що Путін не має ніякого плану Б. Він сліпо вірить у свою ж пропаганду, про військову перевагу Росії над іншими країнами і про те, що кожен українець чекає поки російський солдат прийде і врятує його від жорстоких неонацистів і наркоманів. Однак реальність вносить свої корективи, Путін вже третій місяць надсилає українським містам смертоносні «подарунки» у вигляді бомб і ракет.
Україна вже заплатила занадто велику ціну за право на існування. Загинули тисячі мирних жителів, мільйони стали вимушеними переселенцями і біженцями. Путін поступово стирає з обличчя землі Україну, використовує для зачистки міст і сіл чеченських бойовиків Кадирова, але поки йому не вдається зломити дух українського народу.
Йому дуже потрібна символічна перемога, для нього неприйнятно закінчення війни без перемоги в ній. Чи готовий Путін застосувати ядерну зброю, чи готовий він атакувати українські міста або країни НАТО у відповідь за військову допомогу Києву ракетами з ядерними боєголовками?
Застосування ядерної зброї це гарантоване самогубство для Путіна. Чи готовий він розв’ язати повномасштабну ядерну війну залежить від відповіді на питання: «а чи готовий він розлучитися зі своїм життям?» Швидше за все не готовий, як і всі світові диктатори. Занадто для кожного з них дороге своє розкішне життя.
Своє життя Путін точно цінує. Він дуже боявся заразитися коронавірусом, ходив у скафандрі, майже два роки переховувався за стінами бункера, він публічно виступає на солідній відстані від преси і співрозмовників. Людина, яка так піклується за своє здоров’я швидше за все не захоче перетворитися на радіоактивний попіл.
Путін поки не може вгамувати бойовий дух українських захисників. Звичайно, що у нього час від часу виникає спокуса вирішити проблему раз і назавжди за допомогою одного рішучого і разючого удару. Єдине, що пригальмовує його бажання використати ядерну зброю – потенційна реакція Заходу.
Путіну все одно на цивільні жертви з обох сторін, йому також все одно на можливу гуманітарну катастрофу. Йому не все одно тільки на себе. Він не ризикне наносити ядерні удари по Україні і країнам НАТО, якщо буде висока ймовірність дій у відповідь від Заходу, яких він точно не зможе пережити.
Путін перевіряє Захід на предмет меж можливого. Застосування санкцій і арешт активів Центрального банку цілком очікувалося, надання гуманітарної допомоги та постачання сучасного озброєння Києву також очікувалось. Але Великобританія і США продовжують ігнорувати свої зобов’ язання перед Україною за Будапештським меморандумом.
Путін усвідомив, що зміг намацати ту саму межу, за яку Захід в найближчому майбутньому не збирається переступати. Ця межа виражена в прямому військовому зіткненні між Росією і членами НАТО. Путін упевнений, що веде бій з Америкою і країнами НАТО і стає ясно, що захопленням України він точно не обмежиться.
Необхідно в терміновому порядку встановити режим безпольотної зони в небі над Україною. Надійно закрите небо не дозволить російським повітряно-космічним військам наносити смертоносні удари по українським містам і селам. Введення режиму безпольотної зони в небі над Україною запобіжить тисячі смертей серед цивільного населення і дасть шанс Україні перемогти в цьому нерівному протистоянні.