Чому Путін забороняє називати війну війною?

Чому кремлівський уряд називає війну в Україні спеціальною військовою операцією? Насправді звичайним росіянам війна вже точно не потрібна, адже вона асоціюється лише зі сльозами матерів, дружин і дітей за загиблими синами, чоловіками і батьками. Війна руйнує цілі міста, приносить голод, страх, злидні і найголовніше – забирає життя, як солдатів, так і звичайних жителів.

В першу чергу цю війну боялися пересічні громадяни, в головах яких є розуміння того, що розплачуватися за жахливі наслідки війни будуть саме вони. Звичайно ця війна не потрібна була бізнесменам і підприємцям, бо вони розуміли, що вона залишить негативний відбиток на їх діяльності – масові звільнення працівників або закриття підприємств.

Війну не чекала й еліта країни, яка боїться втратити місце біля годівниць, і змушена буде покинути країну. Всі громадяни в незалежності від соціального статусу боялися цю війну, адже вона кардинально змінить громадянське життя і в не кращу сторону.

Війна потрібна тільки одній людині – Путіну, саме він віддав наказ вторгнутися в сусідню суверенну державу. Про необхідність спеціальної операції на Україні він пояснював народу по всіх державних телеканалах. Він стверджував, що Україна не є повноцінною державою, немає права на незалежне існування, що вся країна захоплена неонацистами і бендерівцями.

Але кожна людина, яка потрапила під згубний вплив кремлівської пропаганди, розуміє, що війна на Україні це лише примха однієї людини. Ніяких причин для розв’язання війни з Україною насправді не існує, а все, що голосно заявляв Путін – це просто приводи і спроби зняття з себе будь-якої відповідальності.

З іншого боку, Путін не особливо намагався приховувати, що війна розв’язана саме ним, адже хотів отримати одноосібну славу блискучою перемогою у війні з Україною. Він розраховував, що російській армій вдасться провести бліцкриг і отримати швидку перемогу. На всіх пропагандистських каналах розповідали, що столиця України буде взята в лічені дні. Однак ні політологи, ні самі політики не хотіли брати на себе таку відповідальність.

Саме з цієї причини Путін, перед тим як ввести війська на Україну, провів збори Ради Безпеки РФ, щоб потім не було розмов про те, що хтось не знав про початок війни. Путін всіх зобов’язав взяти в цьому участь і посприяв, щоб кожен учасник висловив свою згоду. Таким чином, кожен учасник встиг забруднитися кров’ю, що виключає навіть появу думок в їх головах про мирні переговори.

Путін показав усім країнам світу, що це не його особисте рішення, а рішення Ради Безпеки. Така маніпуляція була зроблена напоказ, щоб США і країни НАТО нарешті усвідомили, що ні про які переговори не може йти й мови. Отже, якщо дійде справа до Гаазького суду, на лаві підсудних виявиться не один Путін, а вся його компанія. Кожному члену уряду він ясно дав зрозуміти, що якщо буде йти на дно, то і всі підуть за ним.

На відеозаписах засідання Ради Безпеки на обличчях і в очах усіх учасників можна побачити страх через таку відповідальність. Можливо, багато хто з учасників насправді не здогадувався про намір Путіна вторгнутися в Україну, та ще й кожного з них підписати на це. З метою невеликого розслаблення відповідальність Путіним була розділена між усіма.

Про початок війни не повідомлялось і депутатам Держдуми, яких гарант поставив вже перед фактом. Всіх депутатів і сенаторів зобов’ язали пройти нову присягу. Утримання від голосування або голосування «проти» розцінювалось б як держзрада. Звичайно всі віддали свої голоси, як було вигідно Путіну. Хоч мова йшла про введення військ тільки на територію невизнаних республік ДНР і ЛНР.

Однак російська військова техніка попрямувала не в окуповані Луганськ і Донецьк, а в Київ, Херсон і Харків. Тоді яка ж це військова операція? Це справжня війна з усіма витікаючими наслідками. У простих людей ніхто не питав чи потрібна їм ця війна?

Через тиждень після вторгнення стало ясно, що запланований бліцкриг провалився з тріском. Стало очевидно, що країна вступила в довгу і кровопролитну війну проти народу сусідньої держави і її збройних сил.

Російська армія з впізнаваною вже в усьому світі літерою «Z» загрузла в родючому українському чорноземі. Військові почали нести величезні втрати, артилерійські війська почали вести вогонь не тільки по військових об’єктах, а й по цивільній інфраструктурі. Почали з’ являтися перші чутки про військові злочини.

Якраз в цей момент «світлі уми» успішно переклали відповідальність за військові злочини на кожного росіянина. Щоб ні в кого навіть не виникала думка, про те, що він не чув про війну і не хотів ставати її учасником. Істерія навколо даної ситуації почала набирати прогресуючу масштабність, величезні сили були кинуті на те, щоб для кожного літера «Z» стала як рідна мати.

Таким чином, знімалася відповідальність за розв’ язання братовбивчої війни, за знищені міста і смерті ні в чому невинних мирних людей. Путін і його зграя банально прикрилися спинами звичайних людей, схоже, це стає його фірмовою фішкою.

Режим прикладає максимум зусиль, щоб показати, що кожен росіянин підтримує війну на Україні. Пропагандистська машина працює цілодобово і з кожним днем набирає все більше і більше обертів. Смертельно хворі діти вибудовують на сліпуче білому снігу літеру «Z», автомобільні колони з аналогічною символікою їздять по всіх регіонах країни.

Сюди можна додати нібито знайдені на території України лабораторії з хімічною та бактеріологічною зброєю та умови з передумовами для створення нової ядерної зброї. Таким чином, простому народу показують сенс цієї так званої операції, в якій зацікавлений тільки Кремль.

Всі хто підтримує кривавий режим Путіна, автоматично підтримують ракетні атаки на українські міста і масові вбивства мирних жителів. Підтримують руйнування навчальних закладів, шкіл ті інших об’єктів  цивільної інфраструктури. Підтримують повну ізоляцію Росії від решти цивілізованого світу з подальшим обов’язковим ослабленням і зниженням рівня життя.

Хто продовжує вірити в кремлівську пропаганду, повинен усвідомити, що практично всі країни світу за винятком Північної Кореї, Ірану, Білорусі, Венесуели та інших так званих дружніх в лапках країн дивляться на росіян як на загарбників і окупантів.

Скоро весь світ відкрито називатиме кожного росіянина військовим злочинцем. Цей шлейф буде тягнутися за нами не одне покоління. Путін і його «зграя» намагається вплутати в цю безглузду війну кожного з нас і зробити безпосередніми її співучасниками.