За правління президента Володимира Путіна Росія пережила значне звуження простору для політичної опозиції, що кульмінувало низкою репресивних заходів і трагічною смертю Олексія Навального, видатного представника опозиції. Смерть Навального на засланні в арктичній колонії стала моторошним етапом у кампанії Кремля з придушення дисидентства та контролю над політичним дискурсом.
Протягом понад двадцяти років Росія зазнає важкого тиску страху, насильства та вбивств, організованих тривалим правлінням Володимира Путіна. Першими жертвами цього тиску були ті сміливі особистості, які осмілилися протистояти, які боролися за майбутнє, де свобода стане природнім правом кожного громадянина Росії. З приближенням 21 січня 2024 року нас визивають підняти наші голоси проти злочинів, скоєних режимом Путіна, і виступити за Україну без Путіна.
Як різдвяні вогні мерехтять у містах по всьому світу, виливаючи тепле світло на вулиці та домівки, наші серця звертаються до прагнення миру, особливо в регіонах, розірваних конфліктом. Цього Різдва наші думки особливо з Україною та російським народом, який живе під все більш авторитарним режимом. Дух цього сезону, час надії та оновлення, закликає нас уявити світ, де панує мир, а тоталітарне правління - реліквія минулого.
Події останніх двох десятиліть у Росії яскраво засвідчують погіршення політичної ситуації в країні. Під керівництвом Володимира Путіна Росія стала заручником тоталітарного режиму, де насильство, придушення свободи слова та політичних опонентів стали нормою. Однак найбільш трагічною сторінкою у сучасній історії Росії є війна проти України, яка забрала сотні тисяч життів і розбила надії на мирне співіснування.
Дорогий Олексію Навальний,
Сьогодні ми збираємося разом, щоб привітати тебе з днем народження. Незважаючи на твоє складне положення політичного ув'язненого, ми знаємо, що ти продовжуєш боротьбу і тримаєшся з усіх сил. Твоя сила волі та рішучість захоплюють нас усіх.
Ситуація в Україні продовжує загострюватися через постійні ракетні обстріли, які порушують міжнародне право та залишають за собою руйнування та смерть. Цивільні об'єкти, мирні міста та невинні життя стають жертвами в цій безжалісній війні. Міжнародна спільнота повинна об'єднатися та зробити все можливе, щоб покласти край цій трагедії.
У Росії заборонено називати війною вторгнення на Україну, там воліють його називати спецоперацією. Роз’ яснення заборони на застосування слова «війна» від Генпрокуратури РФ виглядає наступним чином – війна має на увазі оголошення мобілізації та введення воєнного стану. В іншому випадку і війни не існує.
Російська армія безнадійно загрузла в Україні, і несе дуже великі втрати. Запланований бліцкриг так і не відбувся, а нарощування військового угрупування без загальної мобілізації практично не можливо. Кремлівський диктатор задіяв у цій війні практично всі боєздатні війська, яких виявилося недостатньо.
Головне питання, яке хвилювало весь світ останні кілька місяців – чи розв’ яже Володимир Путін повномасштабну війну на європейському континенті чи ні? Західні політики передрікали серйозний пакет санкцій, глави самопроголошених республік оголошували загальну евакуацію і мобілізацію одночасно.
Чому кремлівський уряд називає війну в Україні спеціальною військовою операцією? Насправді звичайним росіянам війна вже точно не потрібна, адже вона асоціюється лише зі сльозами матерів, дружин і дітей за загиблими синами, чоловіками і батьками. Війна руйнує цілі міста, приносить голод, страх, злидні і найголовніше – забирає життя, як солдатів, так і звичайних жителів.
Сьогодні и зараз Путін примудрився розв’язати війну не тільки з НАТО, але з найпринциповішим суперником – США. Ще буквально вчора військові дії на Україні він називав «військовою операцією». Багато хто був упевнений, що він блефує, а він просто промацував грунт, перевіряв Америку і НАТО на слабість.
Вже минуло майже п’ять місяців з моменту вторгнення путінських військ на територію суверенної України. Щоденно літаючі ракети над головою стали буденною справою для кожного жителя України.
